У 2025 році Міністерство оборони допустило до експлуатації у Силах оборони 60 наземних роботизованих комплексів. Уже за перші пʼять місяців 2026 року цей показник перевищив 50 нових моделей — і темп продовжує зростати. Ринок НРК масштабується швидше, ніж встигає сформуватися стала практика підготовки документів під цю категорію техніки.
Чому НРК — окрема категорія, а не «просто наземна техніка»
Юридично наземні роботизовані комплекси проходять кодифікацію як окремий вид ОВТ — за тим самим порядком, що й БПЛА та засоби РЕБ, а не за старими процедурами для класичної автотехніки чи бронетехніки. Це означає, що на НРК поширюються ті самі спрощення 2026 року, що й на безпілотні системи: технічні умови виробник розробляє та затверджує самостійно, а закупівля може відбуватися без застосування державних процедур гарантування якості.
Водночас практика по цій категорії ще формується. На відміну від, наприклад, стрілецької зброї чи боєприпасів, для НРК поки що немає усталеного набору типових ТУ чи уніфікованих методик випробувань — кожен клас платформи (логістична, евакуаційна, бойова, розмінування) фактично проходить перший у своєму роді розгляд.
Технічні умови на НРК: на що звернути увагу
Головна складність ТУ для НРК — модульність. Більшість платформ мають кілька конфігурацій: логістичний модуль, евакуаційний, бойовий модуль з озброєнням, розвідувальний. Кожна конфігурація — це фактично окремий набір тактико-технічних характеристик, і кожна вимагає окремого підтвердження випробуваннями.
Якщо виробник планує кодифікувати НРК одразу у кількох конфігураціях (наприклад, логістика + евакуація), це потрібно закласти в ТУ і програму випробувань із самого початку. Доопрацювання ТУ під нову конфігурацію «заднім числом» означає повторні випробування — а отже, і повторні витрати часу.
Випробування НРК: чому полігон — це ще не все
Досвід підрозділів, що безпосередньо експлуатують НРК на фронті, показує стійку закономірність: платформа, яка ідеально пройшла заводські випробування, може вийти з ладу вже в першому бойовому виїзді — через перегрів електроніки, чорнозем, довгі маршрути чи погодні фактори, яких немає на полігоні.
Це не означає, що заводські випробування марні — навпаки, вони залишаються обовʼязковою умовою кодифікації. Але зміст програми випробувань варто будувати з урахуванням реальних умов застосування, а не мінімального формального переліку.
| Напрямок випробувань | Що перевіряється |
|---|---|
| Ходові / прохідність | Поведінка на пересіченій місцевості, бездоріжжі, схилах |
| Канали керування та звʼязку | Стійкість до РЕБ, дальність, затримка сигналу |
| Кліматика та захист | Волого- і пилозахист, робота при екстремальних температурах |
| Ресурс і живучість | Напрацювання на відмову, поведінка електроніки під навантаженням |
| Функціональні / вантажопідйомність | Заявлена маса вантажу, час розгортання модулів |
Кодифікація НРК коротко
Після завершення ТУ та випробувань кодифікація НРК проходить у тому самому порядку, що й для БПЛА і засобів РЕБ, — постанова КМУ №1275 з урахуванням змін 2026 року. Кодифікований виріб отримує номенклатурний номер НАТО і може постачатися централізованим замовникам. Формальна вимога кодифікації для прямих поставок військовим частинам сьогодні вже не є обовʼязковою, але на практиці більшість підрозділів усе одно віддають перевагу кодифікованим зразкам як підтвердженню якості.
Для виробників, що виходять на ринок НРК вперше, головний ризик — не в самій кодифікації, а в тому, щоб не переробляти ТУ і випробування двічі через невраховані на старті конфігурації платформи чи вимоги до кліматичних випробувань.
ДОПУСК супроводжує виробників НРК на всіх етапах — від розробки ТУ під конкретну конфігурацію платформи до програми випробувань і подання на кодифікацію. Оскільки практика по цій категорії ОВТ ще формується, якісна підготовка документів на старті економить місяці на етапі розгляду.